Сторінки

середу, 4 серпня 2010 р.

Славське Рок Фест 2010. По свіжих слідах :)

Загалом поїздка в Славсько була під сумнівом - прогноз погоди впевнено обіцяв на всі два дні фесту холодну дощову погоду без прояснень. Така перспектива нас якось не особливо надихала.. Але в п'ятницю важкі сірі хмари розійшлися, появилося таке бажане сонечко і шанси на поїздку зросли :).

Ура, це таки сталося! Спакувавши трохи теплих речей та трохи їжі я вдало сіла на маршрутку, яка дуже вчасно довезла мене на вокзал. До нашого перону №3 ми зробили легку пробіжку, забігли по сходках в тамбур де буквально за нашими спинами зачинилися двері електрички, яка і повезла нас в Карпати :) Було надзвичайно цікаво і незвично, і радісно :) 

Їхали ми якось вже ну дуууже довго.. Вагони були заповнені здебільшого такими ж туристами з величезними рюкзаками як і ми. Довгий час контролери просто якимось дивом не перевіряли у нас наявність білетів :) Ми щиро цьому дивувалися :). 

Приїхали. Зійшли з електрички і відразу пішли шукати наметове містечко, де на нас мала чекати наша заброньована чотирьохмісна палатка. По дорозі нам зустрілася одна з організаторів фесту, яка люб'язно спрямувала нас в правильному керунку.За декількома поворотами ми добралися до наметового містечка "Партизани". Ось так воно якось і виглядало: 


До вибОру до кольОру :)


А от і наша палатка. Трохи здивувало, що люди, які завідували цими палатками, всі розмовляли російською.. Якось дивно трохи було..


А на рахунок палатки, то в таку погоду вона була придатною тільки для ночівлі, бо вдень повітря в ній настільки нагрівалося, що вмерти можна було тільки так :) Це була моя перша ніч в палатці. Від насиченого подіями дня я заспала напевне моментально), правда будилася від кожного поїзду та електрички, які проїжджали, здавалось, зовсім поруч). Розпакувавши речі та трохи освоївшись, пішли оглядати територію. Тут хлопці будують та розмальовують фарбами картонне містечко. Кожен охочий міг до них приєднатися. 


Супер-Сигара з супер гірських Трав). Дехто навіть реально намагався її курнути))


На стадіоні грали футбол, запускали повітряних зміїв (оті склеєні скотчем картонки в руках небагатьох бажаючих мене якось не особливо вразили..). А великого справжнього повітряного змія можливо і запускали, але ми, нажаль, цього не побачили :( Також можна було покататися на конях або постріляти з лука... 


Правда для мене це закінчилося великим синяком на руці від тятиви лука.. Але то було того варте :) Відчувала себе Робін Гудом, хоч і не влучила в мішень :)


Майстер клас з гончарства. Глина в руках у цього чувачка просто оживала.. Я заворожено дивилась як вправно він надавав долонями звичайному куску глини найрізноманітніших форм..


Вирішила і собі спробувати.. в мене ж виходило щось надто химерне :) і надто далеке до ідеалу :) Але моєму задоволенню і захопленню просто не було меж! =)


На денній сцені тим часом вже співалися різноманітні пісеньки..


І декого вже тоді добряче ковбасило))


Тим часом в холодочку бавились в ось таку гру (постійно забуваю як вона називається)


А чуть лівіше стояв столик з різноманітними фарбами та пензликами. Кожен міг повправлятися малюванні :)


..або навіть так..


Або ще інакше). Правда мало хто задумувався над тим, що на такому сонці шкіра під фарбою не загорить і на її місці залишаться дуже чіткі надписи :) 


Тож співчуваю тим декільком панкам, які понамальовували собі на спинах ну дуже вже цікаві речі :) Punk's Not Dead =)


Punk's Not Dead 2 :)


Не пам'ятаю назви цього гурту, але мені він сподобався!


А ці хлопці якось не особливо запам'ятались..


Модні джинси =)


Без коментарів). Я чуть не вмерла зі сміху з тої маленької сценки, яку розіграли оті два чувачки))


Вечірня сцена..


Дуже приємно було розтягнутися на каріматі і легенько погойдувати ногами в такт пісеньок =) Дивний химерний малюнок..


А на вечірній сцені вже починають лабати хлопці..


Позитивні враження залишились від Димної Суміші та Мертвого Півня :) Під них класно було пострибати та подуріти :) От Максіми було надто багато і надто нудно.. Здавалось, вона ніколи не зникне зі сцени.. Постійно говорила щось таке невнятно-пафосно-загальне , про якісь кізяки і про те, які ми тут всі найкращі).

Фотоапарат від гріха подалі ми залишили в палатці (і, в принципі, правильно зробили), тому в даному місці буде замість фотографій біла пляма. Так що включайте фантазію і уявляйте собі Максіму в непристойно коротких шортиках і плащі), Романа Чайку в окулярах і з гітарою в руках та патлатого Міська Барбару, який так наполегливо хоче справляти враження вічномолодого і енергійного.. Що йому, власне, і вдається ;)

Дивитись фільм в нас вже не було ніяких сил, тому ми поплентались до палатки, де заснули мертвим сном.. На ранок в палатці, в банці від салату, невідомо яким чином опинився такий собі жучок :) Ми його сфотографували на пам'ять і відпустили :)


Дорогою на вокзал..


І на кінець, хлопці з персиком :)


А якщо пробігтись коротко, то:

Погода: якраз така, як треба! Нема на що жалітися. А від спеки і палючого сонця рятував смачний холодний квас, тінь від розлогих дерев, мінералка та річка з стрімкою течією та підступним слизьким камінням.

Люди: Найрізноманітніші :) Запам'ятались веселі панки з шаленими ірокезами та оселедцями, які, здавалось, були всюди, бачила одного єдиного суворого гота, певно злісного сатанюгу, правда пояс в нього ХІМівський був :) Поночах співали пісні Цоя, розпалювали вогонь, голосно матюкались, ходили з горнятком і клянчили алкоголь, валялись п'яні на сонці, втративши від випивки координацію рухів, тверезіли, знову напивались, слухали музику мовчки, горланили на все горло, верещали, похитувались в такт музиці, скакали і товклися, кликали Артура, веселилися і дрімали і ще багато чого робили ;)

Організація заходу: як на мене, то досить таки непогана. Щодо ночівлі - маєш палатку - став, де душа забажає і живи собі, не маєш - заплати за добу і живи собі без проблем, тобто з палатками, спальниками, каріматами проблем не було. З туалетами теж особливих проблем не було, їх було досить (принаймні на стадіоні), час від часу там навіть появлявся папір! =) були баки з водою для миття рук і т.д.

І взагалі на кінець, дружньо дякуємо Марті і Дмитру, завдяки яким ми, власне, і попали сюди! =)

3 коментарі: