Сьогодні у нас на порядку денному Латвія та її столиця - Рига.
З Ригою ми почали знайомитися прямо таки на світлофорі. Виглядає багатообіцяюче! Мені вже хочеться туди, в Старе місто, до он того високого шпиля церкви Святого Петра!
Випадково проскакуємо потрібний нам поворот і при першій-ліпшій нагоді розвертаємось назад.. Отож знову повертаємось тим самим відрізком дороги для чергового ознайомлення з Ригою :) Цього разу знайомимось з залізнодорожнім мостом..
Тепер вже повернули куди треба і рухаємося до готелю. Наш готель Islande Hotel знаходиться на березі ріки Дугави по іншій стороні від Старого міста. Трохи порекламую цей готель: величезним його плюсом є власна безкоштовна парковка, 15 хв ходи до Старого міста, привабливі знижки на номери та чудовий вид з тераси.
Зайшли в номер і нас накрила вселенська лінь пополам із втомою. Хотілося впасти на ліжко і пролежати так до пізнього вечора.. Але як же добре, що ми таки зібралися з духом, відірвалися від подушок і вийшли за двері. Чари ліжка, що магнітом притягувало до себе, стали потроху розвіюватись :)
Щоб потрапити в Старе місто, потрібно перейти річку Дугаву через вантовий міст. Здавалось минула ціла вічність, поки ми його подолали. Від води дув холодний вітер, який підганяв нас, змушуючи рухатись швидше. І от ми вже по ту сторону річки. Глибоко вдихаємо ризьке повітря з присмаком вихлопних газів та намагаємось налаштуватися на позитивну хвилю :)
І практично відразу натрапляємо на трьох братів. "Три брати" (латис. Trīs brāļi) - архітектурний комплекс в центрі Старої Риги - характерний зразок середньовічної Риги. Комплекс утворюють три будинки - "брати": "Зелений брат", "Середній брат" та "Білий брат".
Найстарішим будинком з "Трьох братів" є "Білий брат". Він був побудований близько 1490 року. Біля нього до сих пір залишилися кам'яні лавочки по обидва боки від входу, що є характерним для пізнього Середньовіччя. Цікавими є два кам'яні плоскі стовпи біля лавочок. Це не що інше, як середньовічний ідентифікатор будинку. Це вже зараз він є будинком №17, а колись нумерації не було і орієнтувалися за такими от вказівниками. Не дуже зручно було, мабуть..
"Середній" та "Зелений" брати побудовані вже пізніше і біля них вже нема таких лавочок-вказівників. Будинки будувалися компактно - закінчується один і відразу починається інший. Свою назву "Три брати" (латис. Trīs brāļi) комплекс будинків отримав за аналогією з "Трьома сестрами", що знаходяться в Талліні, знайомитись з якими ми поїдемо вже завтра.
На Домській площі. Позаду видніється шпиль церкви Святого Петра.
Будинок Чорноголових (латис. Melngalvju nams).
Наприкінці XIII століття існувало братство св. Георгія, в яке приймали молодих нежонатих купців, покровителем якого був св. Маврикій (його символ - чорна голова був на гербі братства), за ними закріпилося ім'я Чорноголових.
А це - художній музей "Ризька біржа".
Церква Святого Петра (латис. Sv. Pētera baznīca) є один із символів та однією з найвизначніших пам'яток Риги, найдавнішою культовою спорудою міста (перша згадка про неї датується 1209 роком). Висота вежі церкви - 123,5 м, з яких 64,5 метрів припадає на шпиль, що є найбільш впізнаваним у Ризі. у Старому місті церква Святого Петра є найвищою спорудою. Там існує заборона на будівництво споруд, вищих за храм. Шпиль прикрашений фігурою півня - флюгером, що вказує напрям вітру, що в давнину мало важливе значення для портового міста.
Одна з колоритних ризьких вуличок.
У Ризі знімали "17 миттєвостей весни". У фільмі на підвіконню стояв вазон з трояндами - поганий знак.. Як бачимо, зараз вазона нема, значить все добре ;) Я до сих пір умудрилася не бачити цього серіалу, хоча про вазон от знаю звідкись..
Також тут знімали і культові "Шерлок Холмс і Доктор Ватсон". Наш гід показує ті самі двері на "Бейкер стріт", де і познайомились головні герої. До слова, гіди тут вміють рекламувати/нав'язувати себе і свої послуги - не ведіться :)
Історичний центр Риги.
Візитна карточка Риги - будинок з чорними котами (латис. Kaķu nams) - будинок, що знаходиться в центральній частині Старого міста Риги, побудований в 1909 році в стилі пізнього раціонального модерну.
Про будинок з чорними котами ходить старовинна легенда. Кажуть, наче багатому власнику будинка пану Блюмеру не дозволили стати членом ризької Великої гільдії. Це дуже обурило Блюмера і він знайшов оригінальний спосіб для помсти. Він замовив скульптури чорних котів з вигнутими спинами і розмістив їх на двох вежах свого будинку таким чином, щоби ці коти були повернуті хвостами в сторону Великої гільдії. Після цього було багато судової тяганини і вже ніхто і не пам'ятає, коли котів таки розвернули "правильним" ракурсом.
Два чорні коти на вежах є незмінним символом Риги. Ніякі путівники, ніякі сувеніри не обходяться без їхніх зображень. Магнітики, статуетки, карти, футболки - всі в чорних котах. То ж якщо ви заходите в магазин, а на вас з сувенірів дивляться сотні котячих очей, то знайте, ви - в Ризі.
По цих вуличках можна гуляти безконечно..
Пам'ятник Бременським музикантам. Ну і звісно безсмертна традиція - терти носи і загадувати бажання. Туристи відполірували до блиску :)
Згадалася мені вулиця Підвальна у Львові! :)
Ліхтар щастя. Як сказав нам наш гід, це єдиний ліхтар, який світить в Ризі цілодобово.
Ми ще погуляли містом, потім повечеряли в затишному кафе і повернулися в готель. Знову йшли по вантовому мості, правда цього разу він наче вкоротився втричі :) Не полінувалися піднятися на терасу готелю, щоб помилуватися Ригою з висоти.
Ось він, міст, а за ним і Старе місто..
А трохи подалі - незліченна кількість кранів!
Рига - чудове місто! Мені дуже сподобалось! А зараз - спати, бо завтра нас чекатиме вже Таллін..
Немає коментарів:
Дописати коментар